- торох
- —————————————————————————————торо́хвигукнезмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
торох — I тор ох виг. 1) Звуконаслідування, що означає різкий, сильний шум, тріск від падіння, удару тощо. 2) розм. Уживається як присудок за знач. торохнути й торохнутися. II т орох у, ч. Стукіт, грюкіт … Український тлумачний словник
ТОРОК, ТОРОХ — (арх.) порывы ветра в море, шквал. Самойлов К. И. Морской словарь. М. Л.: Государственное Военно морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941 … Морской словарь
ТОРОКА — мн. и тороко ср. ремешки позадь седла, для пристежки, см. торочить. Торок муж., архан. порыв, удар ветра, шквал. Заревел торок пронеси Бог морок (мрак, бурю, тучу)! | Тороко зап. оторочка, бахромка; торочка, ленточка, для обшивки. | Тороки и… … Толковый словарь Даля
ТОРОК — торон, торопец, тороп, торох, тороц внезапный сильный порыв ветра (вихрь или шквал) на севере СССР … Словарь ветров
трах — тра/х, виг. 1) Звуконаслідування, що означає різкий, сильний шум, тріск від падіння, удару тощо; торох. 2) розм. Уживається як присудок за знач. трахнути і трахнутися … Український тлумачний словник
торохтіти — I 1) (про транспорт, машину, прилад тощо утворювати різкі, часті звуки, голосно стукати тощо); торох(к)ати, торохкота[і]ти, то[у]рготіти, тарахкати, тарахкота[і]ти, трахкати, трахкотіти, торкота[і]ти, дрібота[і]ти; теркота[і]ти (про віз, млин… … Словник синонімів української мови